Карпатські лісові школи – пілотне співробітництво для збереження природи та екологічної освіти

Будучи одними із основних ареалів дикої природи в Європі, цільові транскордонні карпатські регіони – повіт Марамуреш Румунії та Івано-Франківська область України, – страждають від відсутності сталих практик господарювання, не зважаючи на багатство біорізноманіття, значну частку лісів і природоохоронних територій. Натомість у практиках місцевого лісівництва переважають надмірні заготівлі, аж до цілковитої зачистки лісів (т. зв. рубки). При цьому природоохоронна діяльність сприймається місцевим населенням як обмеження її місцевої економічної діяльності, а соціальна проблема міграції молоді дедалі зростає.

Саме тому головним завданням проекту є підтримка практики збереження лісів у Карпатському транскордонному регіоні шляхом покращення екологічної освіти через діяльність лісових шкіл та підвищення обізнаності місцевих громад щодо цінності збереження біорізноманіття лісів та захисту унікальних гірських екосистем Карпат.

Загальною метою проекту є підтримка природоохоронних практик у Карпатському транскордонному регіоні шляхом посилення природоохоронної освіти у громадах цільових регіонів. Проект пілотував дві Карпатські лісові школи, впровадивши у позашкільне навчання школярів інтерактивні компоненти, також в його рамках було проведено інформаційну кампанію для мешканців Івано-Франківської області України й повіту Марамуреш Румунії.

Зокрема в рамках проекту була заснована Лісова Школа в Марамуреському національному гірському парку (Румунія) та розширені можливості для діяльності Лісової школи на базі Центру спадщини Вигодської вузькоколійки (Україна). Ці школи сучасно та цікаво інтерпретуватимуть місцеву природу, екологічну культуру та стале лісокористування для школярів, спонукаючи їх з розумінням та відповідально ставитися до довкілля.

Задля цього в рамках проекту створена належна інфраструктура та інструментарій для навчання дітей та молоді, які незабаром прийматимуть свідомі рішення, пов’язані з довкіллям, тож мають розуміти, як воно функціонує. У Вигодській ОТГ українські партнери проекту спорудили інноваційний відкритий освітній простір для вивчення дикої природи поруч із гідрологічною пам’яткою природи болотом Ширковець. Простір обладнаний пішохідними містками, оглядовими вежами, що дозволять ближче, та водночас безпечно для природної пам’ятки, наблизитись до неї відвідувачу. Тут також встановлено 15 панелей, що інтерпретують місцеву природу. Контент панелей апелює до особистого досвіду та цінностей відвідувачів, а не просто знайомить з місцевими природними об’єктами.

Елементи інтерпретації природної спадщини, застосовані в проекті дозволять підвищити екологічну обізнаність місцевого населення та відвідувачів щодо вразливості лісових екосистем та їх ролі у сталому розвитку. Так серед тем пропонованих панелей є, до прикладу, значення болота у подоланні зміни клімату, антисептичні та дубильні його властивості, або ж структура й біорізноманіття прилеглих до болота лісів.

Біля Центру спадщини Вигодської вузькоколійки споруджено інтерактивний павільйон-репродукцію елементів лісової екосистеми з особливою експозицією, що імітує підземний світ Карпатських лісів. Кожен відвідувач павільйону зможе відчути себе комахою чи безхребетним, немов опиняючись на місці цих вкрай залежних від впливу людини істот.

Адміністрація Марамуреського гірського парку, у свою чергу, закупила автомобіль, що став рекламою на колесах для інформаційної кампанії зі збереження біорізноманіття Мармаросів. Також партнери в класі Лісової Школи в Марамуреші встановили проектор для інтерактивних ігор.

Вигодська селищна рада та Марамуреський гірський парк умеблювали та устаткували сучасним обладнанням для уроків Лісових Шкіл просторі класи, що гостинно відчинять свої двері для вчителів та школярів цільових регіонів з нового навчального року.

Транскордонні партнери закупили частину обладнання для організації уроків просто неба та для спостереження за дикою природою на території Вигодської громади та Марамуреського НГП, як то професійні відеокамери, біноклі, телескопи, дрони, туристське спорядження. Українська команда проекту створила анімаційний фільм про глобальні екологічні проблеми, які можна збагнути досліджуючи функціонування екосистем Вигодських лісів. Мармауреський гірський парк у свою чергу створив інтерпретаційний відеофільм про стале використання Карпатських лісів «Спадщина». Кожен з відеопродуктів підвищить розуміння ролі та значення біорізноманіття дітьми та молоддю цільових регіонів проекту.

Підтримані проектом експертні команди – групи екологічної освіти, – до яких увійшли представники природоохоронних установ та освітяни, розробили навчальні матеріали для проведення уроків Карпатських лісових шкіл. В ході проекту було поведено по три засідання таких груп в цільових регіонах. Експертні освітні групи узгодили спільні для двох країн принципи, методологію та підходи до розробки програм Карпатських лісових шкіл, допомогли у напрацюванні контенту уроків та пілотували ці уроки. У кожному з цільових регіонів було проведено по 10 презентацій пілотних уроків, в яких взяло участь 540 учасників. Розроблені уроки увійшли до посібників для вчителів та двох типів зошитів для учнів 6-11 та 12-17 років. В Україні було розроблено 14 уроків, які охопили 45 тем з природознавства, біології та географії. Експерти Марамуреського гірського парку запропонували 12 власних тем. Тематика уроків є універсальною та суттєво розвиває й доповнює наративи шкільних підручників. Кожен з уроків передбачає практичне дослідження живої природи.

30 червня – 3 липня 2021 року на території Марамуреського гірського парку відбувся транскордонний табір для майбутніх освітян та інтерпретаторів природи з обох країн, студентів природничих спеціальностей. Програма табору включала цінний досвід підготовки до лісових походів, вивчення методів визначення видів рослин та дерев на конкретній місцевості, використання приладів та обладнання для вимірювання та відбору проб, майстерні та диспути з досвідченими експертами у галузі лісівництва, створення відоматеріалів про лісові пригоди в кемпінгу тощо.

28 липня 2022 року відбулась підсумкова проектна подія – міжнародна конференція «Форум інновацій екологічної освіти та біорізноманіття». Подія проходила онлайн, а її ініціатором та організатором виступає головний виконавець проекту. Метою конференції є об’єднати фахівців, які працюють у сфері екологічної освіти, збереження природи, зеленого бізнесу, традиційного сільського господарства, студентської молоді, представників місцевої влади, ЗМІ цільових регіонів, щоб поділитися досвідом проекту, найкращими практиками збереження біорізноманіття та досвідом європейських фахівців у питаннях змін екологічної поведінки населення, запросити організації до мережі для створення ефекту синергії у просуванні ідей проекту. Учасники конференції заслухали експертний досвід щодо вивчення впливу військових конфліктів на біорізноманіття та напрацюють ідеї щодо можливостей екологічної освіти в умовах воєн та пандемій.

Під час конференції були презентовані результати базового та повторного соціологічного дослідження (опитування) з питань неформальної екологічної освіти та  компетентності населення з екологічних питань, проведеного в межах проекту на його початковій і завершальній стадії. На початку проекту (у першій фазі опитування) було опитано 859 респондентів мешканців гірських громад, а також працівників закладів освіти, представників природоохоронної сфери, підприємців. Наприкінці проекту було повторно опитано 837 мешканців та представників згаданих цільових груп. Дослідження дозволило з’ясувати рівень розуміння мешканцями громад цінності та проблем біорізноманіття, проблем та потреб, пов’язаних із вказаною сферою, та інші важливі чинники, що впливають на збереження  природи в цільових регіонах.

На основі результатів першої фази дослідження партнерами було підготовлено кампанії з підвищення обізнаності громадян цільових регіонів у питаннях збереження біорізноманіття. В Україні з хештегом #CarapthianForestSchool відбувся конкурс ідей / молодіжних ініціатив «Для мене біорізноманіття – це…», дев’ять з яких  були реалізовані при підтримці проекту. Додатково зі згаданим хештегом було організовано і проведено ще 7 екологічних акцій: біопікніків, майстерень, екологічних уроків, літніх таборів, вуличних акцій,  майстерень, підготовлено і розповсюджено низку публікацій флешмобів. Кожна з ініціатив була спрямована на заохочення сприймати біорізноманіття як особисту цінність, яку люди мають бути зацікавлені підтримувати і розвивати. В інформаційній кампанії в Україні взяло участь 759 учасників, а охоплення постів у соцмережах перевищило 42 тисячі осіб.

Повторне соціологічне дослідження в Румунії продемонструвало позитивні тенденції – понад 52% мешканців гірських районів Марамурешу сприймають біорізноманіття як предмет гордості. На 80% більше респондентів, ніж на початковому етапі дослідження, зазначило, що в їхній місцевості є можливості для збереження унікальної природи Карпат. Також більшість опитаних румунських респондентів готові спонсорувати освітні заходи.

Згідно з даними повторного дослідження, що проводилося в Україні, більшість мешканців досі залишаються  осторонь громадських екологічних  ініціатив – до них залучається приблизно кожен  п’ятий опитаний. Поряд з цим зросла частка респондентів, що вбачають у біорізноманітті економічні вигоди, проте кількість тих, хто вбачає у ньому сприятливе  середовище для екологічної освіти і виховання, надалі залишається мізерною. Також українські респонденти стали менше довіряти ЗМІ та владі у питаннях екології, проте прислухаються до сусідів та близьких. Вочевидь, це пов’язане з повномасштабним військовим вторгненням РФ в Україну, зміною цінностей та поглядів щодо особистої безпеки та безпечного середовища, тенденцією до моніторингу новин переважно про війну. Також в країні в останні пів року суттєво змінився вектор благодійності та меценатства не на користь освітніх програм – вони стосуються переважно прямої підтримки ЗСУ. Тож для гармонізації сприйняття екологічної освіти населенням України залишається чекати кращих часів, при цьому ясна річ, докладаючи максимальних зусиль для перемоги України над державою-агресором.