31 липня 2022 завершується проект «Карпатські лісові школи – пілотне співробітництво для збереження природи та екологічної освіти», що виконується Туристичною Асоціацією Івано-Франківщини за співфінансування ЄС в рамках Програми транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна на 2014-2020 роки. Партнерами проекту в Україні є відділ регіонального розвитку та будівництва Долинської районної державної адміністрації та Вигодська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області, а в Румунії – Адміністрація Марамуреського гірського природного парку. Загальний бюджет проекту – 672,333.53 Євро. Проект тривав 34 місяці (стартував 1 жовтня 2019 року), а територія його реалізації охопила Івано-Франківську область України та повіт Марамуреш Румунії.
Загальною метою проекту є підтримка природоохоронних практик у Карпатському транскордонному регіоні шляхом посилення природоохоронної освіти у громадах цільових регіонів. Проект пілотував дві Карпатські лісові школи, впровадивши у позашкільне навчання школярів інтерактивні компоненти, також в його рамках було проведено інформаційну кампанію для мешканців Івано-Франківської області України й повіту Марамуреш Румунії.
Фінальною подією проекту стала міжнародна онлайн-конференція «Форум інновацій екологічної освіти та збереження біорізноманіття» за участю 110 фахівців, які працюють у сфері екологічної освіти, збереження природи, зеленого бізнесу та традиційного сільського господарства, студентської молоді, представників місцевої влади, ЗМІ цільових регіонів. Організатором форуму виступив головний виконавець проекту – «Туристична Асоціація Івано-Франківщини».
Завданням конференції було об’єднати учасників, щоб поділитися досвідом проекту, найкращими практиками збереження біорізноманіття, запросити організації до мережі для створення ефекту синергії у збільшенні підтримки громад для збереження природи.
Окрім презентації результатів проекту, конференція включала наступні блоки: 1) підтримка біорізноманіття прикордонних територій; 2) шкода для біорізноманіття від військових конфліктів. В ході першого блоку / сесії учасники ознайомилися з результатами соціологічного дослідження та інформаційних кампаній проекту. Зокрема, презентували результати базового та повторного соціологічного дослідження (опитування) з питань неформальної екологічної освіти та компетентності населення з екологічних питань, проведеного в межах проекту на його початковій і завершальній стадії.
Як зазначили організатори події, повторне соціологічне дослідження в Румунії продемонструвало позитивні тенденції – понад 52% мешканців гірських районів Марамурешу сприймають біорізноманіття як предмет гордості. На 80% більше респондентів, ніж на початковому етапі дослідження, зазначило, що в їхній місцевості є можливості для збереження унікальної природи Карпат. Також більшість опитаних румунських респондентів готові спонсорувати освітні заходи.
Згідно з даними повторного дослідження, що проводилося в Україні, більшість мешканців досі залишаються осторонь громадських екологічних ініціатив – до них залучається приблизно кожен п’ятий опитаний. Поряд з цим зросла частка респондентів, що вбачають у біорізноманітті економічні вигоди, проте кількість тих, хто вбачає у ньому сприятливе середовище для екологічної освіти і виховання, надалі залишається мізерною. Також українські респонденти стали менше довіряти ЗМІ та владі у питаннях екології, проте прислухаються до сусідів та близьких. Вочевидь, це пов’язане з повномасштабним військовим вторгненням РФ в Україну, зміною цінностей та поглядів щодо особистої безпеки та безпечного середовища, тенденцією до моніторингу новин переважно про війну. Також в країні в останні пів року суттєво змінився вектор благодійності та меценатства не на користь освітніх програм – вони стосуються переважно прямої підтримки ЗСУ. Тож для гармонізації сприйняття екологічної освіти населенням України залишається чекати кращих часів, при цьому ясна річ, докладаючи максимальних зусиль для перемоги України над державою-агресором.
Заслуговував на увагу учасників досвід румунських колег Каталіна Ройбу – викладача Сучавського університету, та Александри Пускаш, – менеджерки проекту WWWF, ІСП HUSKROUA Carpathians, який стосувався інноваційних технологій збереження різноманіття та забезпечення екологічних зв’язків для великих м’ясоїдних тварин. Корисні поради щодо вироблення поведінкових змін мешканців громад через інструменти соціального маркетингу запропонував грецький експерт член ради директорів Міжнародної асоціації соціального маркетингу, Леонідас Скерлетополос. В напрямку Бізнес і екологічна освіта презентував досвід, бачення та напрацювання професор Максим Карпаш, проректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Одну з найбільш відомих та ефективних екологічно-освітніх ініціатив Івано-Франківська EcoREactive презентувала її координаторка, волонтерка Наталія Гасюк, заступниця начальника відділу з питань міжнародної, міжрегіональної співпраці та проектного менеджменту виконавчого апарату обласної ради, лауреатка премії «Земля жінок» 2019.
В рамках наступного теоретично-практичного блоку учасники заслухали українську експертку Настю Драпалюк, фахівчиню з управління природоохоронними територіями, яка присвятила свій виступ впливу війни на біорізноманіття, звернувши увагу на сучасний стан, методи оцінки та відновленняу цій сфері. За підсумками зустрічі учасники об’єдналися у чотири творчі групи, де напрацювали ідеї щодо форм, методів та змісту екологічної позашкільної освіти в умовах військових конфліктів та пандемій. Учасники та модератори (ментори) їх груп сфокусували увагу на поводженні дітей з відходами, вироблення у них дбайливого ставлення до гірських лісів, лісового біорізноманіття, усвідомлення значення відновлювальної енергетики. Менторами груп виступили Теодозія Яцишин – д.т.н., професор кафедри «Технології захисту навколишнього середовища» Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, с.н.с. Державної установи «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Наталія Волошина, експерт Агентства сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА», Марта Корчемлюк, к.т.н., експерт проекту, голова ЯМЕГО «Мама-86-Яремче», Завідувач вимірювальної лабораторії аналітичного контролю і моніторингу КНПП (Україна), Горія Гросу, Марамуреський національний гірський парк, комунікаційний експерт проекту (Румунія).
Конференція завершилася дискусією за участю учасників форуму: громадських активістів, освітян, представників місцевих органів влади та ЗМІ. Учасники погодилися, що подія привнесла в український та румунський соціум впевнену ідею: Вкладаючи ресурси та досвід в екологічну освіту дітей, ми мінімізуємо в майбутньому такі явища як низька екологічна культура та колективна агресія. А в більш короткостроковій перспективі через дітей ми впливаємо на дорослих членів суспільства та змінюємо їх поведінкові стереотипи у бік розумного споживання та сталих екологічних практик. Висловлюючи слова подяки, організатори події називали довгий список осіб, безпосередньо залучених до проекту, та відзначили пам’ятними електронними сертифікатами проекту.
Контактна особа – Лада Маланій, експерт проекту з PR та комунікацій, email: office@taif.org.ua, +380507252863.
Проект «Карпатські лісові школи – пілотне співробітництво для збереження природи та екологічної освіти» виконується Туристичною Асоціацією Івано-Франківщини за співфінансування ЄС в рамках Програми транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна на 2014-2020 роки. Партнерами проекту в Україні є Відділ регіонального розвитку та будівництва Долинської районної державної адміністрації та Вигодська селищна рада Долинського району Івано-Франківської області, а в Румунії – Адміністрація Марамуреського гірського природного парку. Проект триватиме до липня 2022 року, а територія його реалізації охоплює Івано-Франківську область України та повіт Марамуреш Румунії.
Цю публікацію було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Туристична Асоціація Івано-Франківщини» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
