Туристична асоціація Івано-Франківщини у партнерстві з Пасічнянською сільською радою, а також Муніципалітетом міста Ардуд та Торгово-промисловою палатою повіту Сату-Маре (Румунія) виконують проект «Об’єднані спадщиною: збереження історичного спадку фортеці Пнів в Україні та фортеці Ардуд в Румунії з метою розвитку туризму» 2SOFT/2.1/169. Згаданий проект,виконується до вересня 2023 року за співфінансування ЄС в рамках Спільної операційної програми Європейського інструменту сусідства Румунія – Україна 2014-2020. Загальний бюджет проекту складає 496 811,12 євро, що відповідає близько 19 974 000,00 гривням, грантова частина складає 444 195,10 Євро (близько 17 858 500 гривень).
Працюючи над концепцією інтерпретації спадщини Пнівського замку, що на Надвірнянщині, команда проекту звернулася до архітекторів, діячів культури, археологів, істориків з України й Румунії, щоб отримати більш визначене спрямування окреслених в межах проекту підходів, ідей та рішень.
Зустріч 25 фахівців та краєзнавців-шанувальників культурної спадщини з командою проекту з Харкова, Львова, Вінниці, Івано-Франківщини України й повіту Сату-Маре Румунії відбулася в юнацькій бібліотеці міста Надвірна 23 травня 2023 року. Творчому процесу передував візит на Пнівський замок, адже більшість з учасників майстерні жодного разу не бувала на пам’ятці. Звичні мешканцям Прикарпаття Пнівські руїни були розглянуті ними під особливим кутом. Серйозно вмотивовані відвідувачі відзначали прояви візантійської архітектурної школи в руїнах замку, докази руки вмілого зодчого, який, очевидно, керував будівництвом замку наприкінці 16 століття. З деяких ракурсів замковий мур немовби не вражений часом: чудово збереглися машикулі, бійниці, майстерно витесана прямокутна рама довкола в’їзної арки, в яку ідеально заходив свого часу підйомний міст, з’єднуючи замок з «великою землею». Підземелля під забудованою вежею з корпусом на «нульовому» поверсі замку нагадують каземати, де свого часу тримали французьких королів перед стратою… Не менш, ніж збережені елементи, розбурхують уяву елементи втрачені – напівкругла вежа з контрфорсом, кругла вежа, від якої залишився лиш надщерблений півмісяць, повністю розтріскана на всі чотири сторони світу вежа гранчаста, де колись могло бути місце усамітнення та молитви…
Учасники майстерні також оглянули руїни замку в місті Надвірна, котрі місцеві краєзнавці називають Краснодвором. Вони переконані, що Пнівський та Надвірнянський замки, зведені представниками одного родового шляхетського гнізда, що видається доволі логічним і підтверджується багатьма істориками. Учасники майстерні нанизали й цей досвід до денних вражень, щоб і його трансформувати у певні ідеї для подальшої інтерпретації.
З фактичним матеріалом щодо обороноздатності замку, впливу на нього історичних подій та особливостей життя людей у замку й поза замковим двором, учасники майстерні ознайомились завчасно. Їм була надана підбірка фактів з джерел, ретельно перевірених організаторами події.
Відтак генерація унікальних історій для подальшої інтерпретації в майбутньому Центрі спадщини «Фортеця Пнів» проходила в малих групах, об’єднаних за професійним принципом. Архітектори та археологи запропонували розвинути концепцію обороноздатності замку через його схожість і відмінність між іншими феодальними замками Галичини, зведеними приблизно в той самий час, що й Пнівська твердиня. Вони також підкреслили цінність глибшого пізнання теми зброї та фортифікаційних тенденцій епохи пізнього середньовіччя. Дві інші групи, що об’єднали істориків та краєзнавців, зачепилися за тему родового дерева власників замку, їхнє протистояння карпатським опришкам, особливості політичного життя 16-17 століть, специфіку тогочасного врядування й господарювання. Темами інтерпретації, що «зачіпають» за живе залишаються галицька міщанська кухня, з її талярками, назва яких походить від старовинної грошової одиниці, або «флєцькі» пляцки, які є виключно надвірнянським міським феноменом, або заснування міста містечка «Краснодвір» на «сирому корені на ґрунтах села Пнів’я»…
Загалом було опрацьовано близько десяти ідей у відповідності до потреб бажаних цільових груп, а також цілей і засобів майбутньої інтерпретації. Ідеї на разі опрацьовуються експертами проекту для подальшого використання у плані інтерпретації спадщини Пнівського замку.
Команда проекту вдячна усім представникам спільноти зберігачів спадщини, які зацікавилися проектом та зголосилися до участі. Безпосередні ж учасники майстерні зробили неоціненний внесок у підготовку тем для плану інтерпретації майбутнього центру спадщини. Наступна майстерня збере зацікавлених спеціалістів, що запропонують інноваційні технічні рішення для обраних тем та дозволить завершити концепцію інтерпретації майбутнього об’єкта спадщини, покликаного розкрити її значення в контексті реальної культурної, соціальної та економічної цінності для прилеглих громад, регіону та країни загалом.
Контактна особа – Ірина Новосільська, директор проекту, тел. (0342) 542950, e-mail: office@taif.org.ua.
Майстерня організована за підтримки Європейського Союзу. За зміст даної публікації несе власну відповідальність ГО «Туристична асоціація Івано-Франківщини» і вона ні в якому разі не може сприйматися як офіційна позиція Європейського Союзу або структур управління Спільної Операційної Програми Румунія-Україна 2014-2020 (www.ro-ua.net).
Спільна Операційна Програма Румунія-Україна 2014-2020 фінансується Європейським Союзом через Європейський Інструмент Сусідства і співфінансується країнами, які беруть участь у Програмі.
