24 вересня 2020 року в с. Старий Мізунь відбулось засідання робочої групи освітян та представників лісової галузі Івано-Франківської області з розвитку Лісової школи в рамках проекту «Карпатські лісові школи – пілотне співробітництво для збереження природи та екологічної освіти». В засіданні взяли участь представники шкіл та науково-дослідних інституцій Івано-Франківської області, а експерт проекту з біорізноманіття та екології долучалася до роботи групи дистанційно.
Найбільш інтригуючою темою для учасників засідання були результати соціологічного дослідження з питань неформальної екологічної освіти та екологічної обізнаності у Івано-Франківській області, що проводилось з березня по травень 2020 року в рамках проекту. В опитуванні взяли участь 111 респондентів – викладачі загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, навчально-виховних комплексів, зокрема вчителі географії, біології, хімії, природознавства, екології, біохімії, фізики, математики, основ економіки, української мови і літератури, декоративно-прикладного мистецтва, психології, початкових класів, педагогіки і методики середньої освіти, педагоги-організатори та керівники гуртків. Результати опитування були поділені за чотирма блоками: потреби освітян у формуванні в учнів розуміння необхідності збереження біорізноманіття, їхні потреби, пов’язані зі збереженням біорізноманіття, рівень залучення як освітян так і місцевих громад до позашкільної екологічної освіти та потенціал / спроможність зацікавлених сторін щодо збереження біорізноманіття.
Деякі відповіді респондентів стали неочікуваними для учасників робочої групи. Зокрема, в питанні потреби в ресурсах для проведення занять на природі респонденти найвище оцінюють наявність матеріалів для учнів за темами занять, та вважають, що для того, щоб проводити заняття на природі, вони повинні бути включеними до офіційних навчальних програм. Доступ до місць природи за тематикою занять вважають не менш важливим, однак, рішення батьківського комітету та розпорядження місцевих органів освіти опитані вважають найменш важливими у проведенні занять на природі. В той же час, саме впливаючи на думку батьків через дітей, домовляючись про спільну діяльність, громади освітяни європейських країн роблять більш зрозумілими і прийнятними такі непопулярні теми, як усім відомі компанії боротьби з тютюнопалінням та утилізації побутових відходів, не кажучи про популяризацію занять на природі. На думку ж учасників робочої групи, якщо популяризувати такі активності серед дітей і батьків – існує велика ймовірність, що вирішиться і проблема з матеріалами та місцем, але у випадку, коли будуть надані матеріали та ресурси, а сама ідея занять на природі не стане органічною частиною навчального процесу – дітям може бути просто не цікаво відвідувати такі уроки, вони можуть сприймати їх несерйозно чи «кабінетно».
З іншого боку майже 95% опитуваних зазначили, що використовують в навчальній програмі матеріали щодо біорізноманіття, майже 75% з них мають власні розробки (напрацювання) з екологічної освіти, а на питання про достатність екологічної інформації щодо біорізноманіття регіону лише один з респондентів відповів негативно (немає інформації про місцеве біорізноманіття у навчальній програмі). І нарешті, більшість респондентів зазначили що найбільший вплив на стан біорізноманіття у громаді мають органи місцевого самоврядування, національні парки та заповідники, інші установи природо-заповідного фонду, районні/регіональні органи влади. При цьому, на думку опитаних, заклади освіти, де освітяни безпосередньо впливають на світогляд дітей, прищеплюючи їм екологічні звички, навчаючи цінувати біорізноманіття та, відповідно, впливаючи на його стан в майбутньому, мають найменший вплив на стан біорізноманіття в громаді.
Цікаво, що майже 74% опитуваних ініціюють екологічні заходи для школярів у своїй громаді, але не контактують з цих питань з громадськими організаціями та іншими інституціями екологічного спрямування (понад 75% опитуваних навіть не контактують з подібними інституціями, а двоє респондентів повідомили, що не знали про існування таких організацій до участі в опитуванні).
Прикметно, що вік опитаних респондентів в основному 35-50 років (52,3%), трохи менше (25,2%) вчителів від 50 до 65 років і більше, частка молодих респондентів становила менше чверті опитаних.
Наступним ключовим практичним завданням учасників робочої групи було формування календарного плану занять лісової школи. Вчителі визначили, які з тем уроків доповнюють основну шкільну програму, запропонували свої теми та обґрунтували, яким чином вибрані теми будуть інтегруватись в програму навчальної дисципліни. За результатами обговорення учасники робочої групи визначили конкретний перелік тем уроків для Лісової школи. Було також визначено, що уроки Лісової Школи розроблятимуться для учнів 1-11 класу та базуватимуться на темах таких навчальних предметів: «Я досліджую світ», «Природознавство», «Біологія», «Географія», «Хімія» та «Основи здоров’я». Пілотні уроки планується проводити у форматі поєднання виїздів на природні об’єкти (болото Ширковець, КНПП) з інтерактивним навчанням (екскурсії до Павільйону дикої природи, робота в Центрі спадщини Вигодської вузькоколійки). На завершення учасники групи напрацювали по одному пілотному уроку, теми та методи проведення яких базуються на принципах Карпатських лісових шкіл (уніфіковані принципи, розроблені в межах проекту для України та Румунії) для різних вікових груп (класів):
Ми вдячні за плідну роботу, слушні думки та кооперацію, яка уже стає сталою нашій команді вчителів:
- Лесюк Ірина Ярославівна (вчитель біології Долинської спеціалізованої школи-інтернату),
- Шара Альона Михайлівна (вчитель географії Старомізунської ЗОШ I-III ст.),
- Дрешер Галина Василівна (вчитель біології Старомізунської ЗОШ I-III ст.),
- Величко Ольга Михайлівна (вчитель екології Вигодського ліцею),
- Петруса Світлана Іванівна (Викладач лісових культур в КВНЗ «Прикарпатський лісогосподарський коледж»),
- Савчин Андрій Іванович (Викладач лісової таксації в КВНЗ «Прикарпатський лісогосподарський коледж»),
- Кунько Анастасія Сергіївна (вчитель хімії Старомізунської ЗОШ I-III ст.),
- Гануш Валентина Петрівна (Методист Долинського РМК),
- Ковалик Наталія Богданівна (Вчитель Оболонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів),
- Чміль Оксана Михайлівна (вчитель біології Долинського наукового академічного ліцею “Інтелект”),
- Миленька Мирослава Миронівна (Завідувач кафедри біології та екології ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»),
- Мирошниченко Тетяна Іванівна (директор приватної школи-садка «Перша ластівка»),
- Рогів Іванна Василівна (вчитель початкових класів приватної школи-садка «Перша ластівка»).
Усім, хто не зміг долучитися до засідання 24 вересня 2020 через певні обставини, але є в цьому списку, бажаємо міцного здоров’я!
Наша група відкрита для всіх небайдужих вчителів, лісівників, екологів, краєзнавців – долучайтесь!
#CarpathianForestSchool #huskroua #enicbc
Презентація проекту доступна за посиланням
Проект «Карпатські лісові школи – пілотне співробітництво для збереження природи та екологічної освіти» виконується Туристичною Асоціацією Івано-Франківщини за співфінансування ЄС в рамках Програми транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна на 2014-2020 роки. Партнерами проекту в Україні є Відділ регіонального розвитку та будівництва Долинської районної державної адміністрації та Вигодська селищна рада Долинського району Івано-Франківської області, а в Румунії – Адміністрація Марамуреського гірського природного парку. Проект триватиме до жовтня 2021 року, а територія його реалізації охоплює Івано-Франківську область України та повіт Марамуреш Румунії.
Новину підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Програми транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна на 2014-2020 роки (http://www.huskroua-cbc.eu/). ЇЇ зміст є виключною відповідальністю ГО «Туристична Асоціація Івано-Франківщини» і в жодному разі не може вважатись таким, що відображає позицію Керуючого Органу / Спільного Технічного Секретаріату чи Європейського Союзу.
